Ішов дорогою юнак. Дивиться на землі лежить копійка.

 «Що ж - подумав він - і копійка гроші!» Взяв її та поклав у гаманець. І почав далі думати: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу карбованців? Купив би подарунки своїм батькам.

Тільки подумав так, і відчув - гаманець начебто став товстіший. Заглянув у нього, а там тисяча карбованців. Дивна справа! - здивувався хлопець.

- Була одна копійка, а тепер - тисяча карбованців! А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч карбованців? Купив би корову і для батьків завжди свіженьке молоко було б!

Дивиться, а в нього вже десять тисяч карбованців! «Чудеса тай годі! - зрадів щасливчик.

- А що, якби сто тисяч карбованців знайшов? Купив би будинок, одружився і поселилися б з батьками і дружиною в новому будинку!» Швидко розкрив гаманець, і точно: лежать сто тисяч карбованців!

Тут його сумнів узяв: «Може, не забирати в новий будинок батька з матір’ю? Раптом вони не сподобаються моїй дружині? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітка справа, краще козу куплю. І подарунків багато не буду купувати, теж витрати великі...».

І раптом відчув, що гаманець став легким-прелегким! Злякався, розкрив його, дивиться, а там тільки одна копійка лежить, одна-однісінька.

Ця притча про те, як змінюється ставлення до батьків, до ближніх, до друзів коли з'являються гроші. Ніколи не заощаджуйте на батьках! Жадібність губить людину, так само, як і скупість! Бог дав, Бог забрав! Потрібно пам’ятати, що справжнє багатство - у доброму серці, а не у важкому гаманці.

Якщо сподобалася стаття і Ви вважаєте її корисною для інших, поділіться обов’язково нею у Facebook!

Read magazines online free